Методична робота

        Участь у тренінгу у Harvard Language School 


 ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ
                     НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ  
                                                      
Вступ

Сьогодні у світовій освітній практиці провідними є діяльнісний, особистісно орієнтований та компетентнісний, тому важливим стає не наявність  у дитини певного багажу знань, особистих якостей та здібностей, а й здатність застосовувати  ті чи інші компетентності в житті.
Вважаю, що  головною  метою навчання іноземної мови в сучасній школі є розвиток особистості школяра, здатного використовувати іноземну мову як засіб спілкування в діалозі культур.  Гадаю, практичного результату навченості іноземної мови можна досягти передусім у процесі особистісно - комунікативного навчання, яке передбачає й вирішення завдань, пов’язаних з освітою, вихованням та розвитком особистості.      
Для формування комунікативної компетентності учнів на уроках англійської мови я використовую один  із інноваційних методів- метод проектів. Метод проектів  дає змогу раціонально поєднувати теоретичні знання з їх практичним застосуванням для вирішення конкретних проблем у спільній діяльності школярів.
Завдяки проектній діяльності учні набувають такі вміння:
-                    планувати свою роботу
-     використовувати різні джерела інформації
-     самостійно збирати і накопичувати матеріал
-                    аналізувати , співставляти факти, аргументувати свою         думку
-                    приймати рішення
-                    встановлювати соціальні контакти ( розподіляти      обов'язки, взаємодіяти один з одним)
-                    створювати  кінцевий продукт-матеріал, носій проектної діяльності
-                    виступати перед аудиторією
-                    оцінювати  себе та інших


Робота із проектною діяльністю
На сучасному етапі метод проектів вважають основною технологією формування  компетентностей учнів, в тому числі й комунікативних компетентностей,  яка дозволяє використовуючи найменші затрати ресурсів, створити в навчальному процесі умови діяльності, максимально наближені до ре­альних. Метод проектів передбачає поєднання технології створення освітніх ситуацій, у яких учень ставить та розв'язує власні задачі, з техно­логією супроводу самостійної діяльності учня. Метод проектів є ефектив­ним, оскільки стимулює практичну проектну діяльність школярів та дозво­ляє формувати весь набір компетентностей.
Педагогічна технологія «Метод проектів » містить у собі сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю, тому що технологію можна розглядати як таку, що сприяє творчому розвитку учнів. Проектна методика використовує принципи рефлексії, партнерство, неординарність, креативність, толерантність.
Метод проектів вирішує багато педагогічних завдань:
·                   Розвиває творчу думку та навички роботи з джерелами інформації, навички спілкування, допомагає  розв’язати проблеми й практично зорієнтованих учнів, яким нелегко виявити себе на уроках, а реалізуючи проекти, вони виявляють найрізноманітніші здібності.
·                   Метод проектів є тим середовищем, в якому учні набувають сил, упевненості, а ситуація успіху може стати відправною точкою подальшого усвідомленого зростання.
·                   Досвід проектної діяльності знадобиться учням не лише в їх самоосвіті та самореалізації, а й у житті загалом.
               Що ж таке проект ?   Існує ряд визначень серед яких:
 Проект – це цільовий акт діяльності, в основі якого лежать інтереси учня.
Проект – це велика робота спрямована на опрацювання конкретної теми і розв’язання проблеми, але зміст і презентацію проекту визначають самі учні.
Проект – форма побудови цілеспрямованої діяльності.
                                                                  А.Моісеєв
Проект - це задум, план, прообраз певного об’єкта; сукупність документів і розрахунків. Необхідних для його створення.



    П-проблема
    Р- різні способи вирішення
    О- основне питання
    Е- єдність цілей та задач
    К- конкретні результати дослідження
    Т- творчий підхід
                                       
                       Проектна діяльність – одна з найпопулярніших форм організації роботи з учнями, що забезпечує досягнення  зазначеної мети.
         Проект на уроках іноземної мови можна визначити як комплекс дій, який спеціально організо­ваний учителем, самостійно виконується дітьми та завершується створен­ням продукту, що передбачає усну презентацію. Метод проектів орієнтований на самостійну діяльність учнів — індивідуальну, парну, групову.
Кожен проект потребує інтегрованих знань і  вмінь. Проекти можна класифікувати за різними ознаками, наприклад:
·       пошукові, творчі, інформативні, дослідницькі, ігрові;
·       реальні, надумані;
·       індивідуальні, парні, групові;
·       локальні, всеукраїнські, міжнародні.
      Широко розвинена типологія проектів дає багато можливостей для використання їх  у навчанні іноземних мов.
      Для ефективного застосування методу проектів необхідним є врахування вікових особливостей, застосування інтегрованих знань та вмінь, планування конкретних результатів на кожному етапі проекту. Важливо створити дружню атмосферу, заохотити учнів до спілкування англійською мовою під час обговорення і здійснення проекту.
     Проекти, які виконуються на уроках англійської мови в нашій школі відповідають Програмі з англійської мови  для загальноосвітніх шкіл і націлені на розвиток мовної ( лінгвістичної ), соціолінгвістичної та ключових компетентностей особистості учня. Робота над проектами на уроках англійської мови сприяє вивченню англійської мови відповідно до Загальноєвропейських Рекомендацій з мовної освіти .
 Плануючи проектну роботу ми визначаємо разом з учнями мету і завдання, форми підсумкового контролю проектів, роль учителя як керівника проекту, а також складаємо  так звану карту – план, де вказуємо назву проекту, тип, тематичний матеріал для опрацювання, кількість годин, кінцевий продукт і вміння, які діти розвивають і набувають, виконуючи проект.
      Кожен учень може виразити себе та реалізувати свої здібності через проектну діяльність.
    Плануючи проекти ставлю за мету:
1.                Поглибити знання учнів з  англійської мови під час вивчення тематичного матеріалу.
2.                Розвивати комунікативну компетенцію учнів на базі соціокультурних, соціолінгвістичних знань, умінь і навичок.
3.                Розвивати мовленнєві здібності та особистий творчий потенціал учнів, уміння самостійно планувати свої дії, прогнозувати можливі варіанти вирішення проектних завдань. Розвивати навички самоосвіти та особистої самореалізації.
4.                Навчити учнів виконувати проекти, писати проектні звіти, презентувати результати проектних досліджень, що є нагальною потребою дня, поступово входить до переліку необхідних навчальних умінь учнів .
   В своїй практиці використовую проектні технології на різних етапах навчання. Прості й невеликі за обсягом проекти включаю у цикл уроків у вигляді творчих завдань. Наприклад, діти, особливо маленькі, роблять проекти про їхню сім’ю, будинок, улюблених тваринок, одяг, їжу, демонструючи їх погляд на навколишній світ. А що може бути мотивованішим для дитини? Отже, метод проектів генерує позитивну мотивацію, що є ключем для успішного вивчення англійської мови.
   Робота над більш складними тривалими проектами відбувається в декілька етапів, а саме: підготовчий, виконавчий, презентаційний і підсумковий. На даних етапах учні вирішують окремі завдання, такі як : вибір теми проекту, формування мікрогруп, збирання інформації, робота з довідковою літературою, інтерв’ю, анкетування тощо, і , нарешті, презентація та оцінювання проектів. Кінцевим результатом виконання проектів є доповіді, газети, буклети, інструкції, статті, звернення, а також сценарії уривків з художньої літератури і презентації їх на сцені.
На презентацію проектів зазвичай виділяю цілий урок. Після чого проходить колективне обговорення , оцінювання зусиль кожного,  використані можливості, творчий підхід.
Оцінку за проект ставимо всі разом, дотримуючись розроблених критеріїв готовності проекту. Позитивним у використанні проектної технології є те, що робота над проектом дає можливість об’єднати зусилля учнів  у  практичній діяльності та спілкуванні, сприяє обміну досвідом, інформацією, вияву своєї творчості та оригінальності.     Учням 9 класу можна запропонувати тему проектної роботи на тему  Environment   .     Виконання учнями  проектних робіт сприяє активізації мовленнєвої компетентності на письмі, знання граматичного та лексичного  матеріалу, і, звичайно, під час презентації проектів, вдосконалюються мовленнєві навички та вміння учнів.  Звичайно, не кожен учень спроможний виконати на високому та достатньому  рівні проектну роботу, але більшість моїх учнів самі пропонують  теми проектних робіт і з задоволенням їх виконують.
Основними етапами роботи над проектом є: підготовчий, дослідницький, підсумковий.
На етапі підготовки до роботи над проектом може оцінюватись: вдалий вибір теми проекту, обгрунтування актуальності проблем, що розгля­даються проектом, активність учнів у ході обго­ворення основних напрямів роботи та методів до­слідження в рамках окресленої тематики.
На етапі реалізації проекту оцінюється хід фор­мування робочого варіанту учнівського проекту: відповід­ність стану готовності проекту календарному плану роботи над проблемою, щоденник дослід­ницької роботи, статті, тези доповіді, чернетки виснов­ків, підготовка ілюстрацій тощо.
Оцінювання здійснюється під час проміжного обговорення отриманих даних у групах (на уроках чи факультативних заняттях). Зазвичай ми практикуємо  самооцінку та взаємооцінку роботи учнів .Підготовка до заключного етапу конкурсу (презентації проектів) є надзвичайно важливою для оцінювання проектної діяльності учнів. Вона включає підготовку критеріїв оцінки презентацій.            Учитель може оцінювати виступи опонентів, активність учнів під час обговорення проекту та підготовки спільного рішення щодо способів і форм застосування результатів проекту.Підсумкова оцінка враховує роботу учня ( учнів)  на всіх етапах проектної діяльності. При цьому до уваги береться також показник рівня самостійності в ро­боті.
   Під час підготовки проектів  пропоную учням свої ідеї,  висуваю свої пропозиції щодо оформлення. Разом з учнями визначаємо критерії оцінювання результату проекту: вживання активної лексики;  естетичне оформлення;   оригінальність задуму;  зміст;  презентативність.
    Дуже важлива роль учителя полягає і в тому, щоб він міг мотивувати учнів до проектної діяльності, пояснити, що виконуючи навчальні проекти вони набудуть життєво необхідних у майбутньому дорослому житті знань та навичок планувати складні справи, уміння працювати в групі. Для вчителя, який використовує проектну методику на уроках важливо, щоб учні не лише навчилися здобувати інформацій, та використовувати її в писемному мовленні, але щоб вони могли спілкуватися по даних проблемах.
  Отже, робота над навчальним проектом – це практика особистісно орієнтованого навчання в процесі конкретної праці учня, на основі його вільного вибору, з урахуванням його інтересів.  Учень свою роботу усвідомлює так: «Все, що я пізнаю, я знаю, для чого мені потрібно і де я можу ці знання застосувати». Для вчителя – це прагнення знайти розумний баланс між академічними і прагматичними знаннями, уміннями й навичками. Суть проектної технології полягає в тому, щоб стимулювати інтерес до певних проблем, спонукаючи оволодіння певною сумою знань через проектну діяльність, яка передбачає роз’язання однієї або цілої низки проблем, показати практичне застосування одержаних знань.


 Використання методу проектів на уроках англійської мови допомагає мені як вчителю не тільки розвивати в учнів мовленнєві навички та уміння, а й формувати в них інтелектуальні і мовленнєві здібності.
Вважаю , що дана технологія :
-                    є великим стимулом для вдосконалення знань із англійської мови
-                    активно  впливає на мотиваційну сферу учнів
-                    особистісно орієнтована
-                    розвиває  креативне мислення , творчі здібності
   Проектна  технологія позитивно впливає на результати і якість знань учнів
    

Ефективність  методу проектів учнів 6 класу
                                  за 2012-2014 н.р

                                



     









     








                       P R O J E C T
      NEWS OF SCHOOL LIFE
                             (NEWSPAPER )
    Рівень володіння англійською мовою: середній.
Вік учасників проекту:   13-14 років ( 8 клас)
Тип проекту :  творчий груповий
Цілі:
      формувати лінгвістичні та мовленнєві компетенції в межах тематики ситуативного спілкування "Newspaper", "School life", повторити лексику  цієї тематики, закріпити вміння вживати граматичні часи ;
      розвивати навички критичного мислення: планувати, складати се­мантичну карту 
(асоціативний кущ), демонструвати здатність коре­гувати свою роботу;
·                   розвивати вміння вільно висловлювати свої думки в письмовій та усній формі;
·                   формувати зацікавленість у покращенні шкільного життя.
Очікуваний результат ( кінцевий продукт ): створення газети «Школа моєї мрії».
Учитель заздалегідь готує: роздавальний матеріал, приклад проекту, зразки англійських газет “English”,  Digest”.
Коментарі: для оформлення проекту можна використати ілюстрації з журналів, олівці та фломастери, комп’ютерний набір. Підібрати фотографії з життя школи, старі журнали, в яких учні можуть знайти і вирізати кольорові ілюстрації для своїх проектів.
Рекомендації:
1.       Підготовчий етап.
1.1.Виконати завдання, повторити лексику за темою (додаток 1).
1.2.Скласти семантичну карту (додаток 2).
Очікуваний результат етапу: учні зосереджують увагу на тематиці проекту, складають семантичну карту; створюється дружня атмосфера.
2.       Ідеї для проекту.
Ми пропонуємо створення газети « NEWS OF SCHOOL LIFE
2.1.Зібрати ідеї для проекту шляхом мозкового штурму. Скласти схему ідей проекту (самостійно або під керівництвом учителя).
2.2.Показати зразки виконаних проектів.
Очікуваний результат етапу: зібрані ідеї для проекту, створено схему проекту; учні вчаться  відбирати потрібні ідеї та систе­матизувати їх.
3.       Планування.
3.1. Створити чітку структуру проекту. Газета, що складається з 4 – 6 сторінок.
·      визначити обов'язкові рубрики: school rules, activities, teachers and pupils, what do you like about school and what do you like to change ;
·      додаткові частини учні визначають самостійно;
·      скласти структуру проекту;
3.2                                                                                                                                                                           Зробити макет газети.
3.3                                                                                                                                                                           Скласти план виконання проекту.
3.4                                                                                                                                                                           Визначити, що необхідно для проекту.
3.5                                                                                                                                                                           Ознайомити учнів з критеріями оцінювання проекту.

4.     Основна робота за проектом.
4.1   Виконати в зошитах ( чорновиках ) письмові завдання ( статті, заголовки)
4.2   Підібрати фотографії, малюнки та підписи до них.
Очікуваний результат етапу: Учні вчаться висловлювати свої думки щодо шкільного життя в письмовій формі.
            5.  Консультації вчителя та коригування роботи.
          Відповіді на запитання, поради, допомога у розв’язанні проблем, пов’язаних з побудовою висловлювань, окремих речень, заохочення до подальшої роботи, відстеження ходу роботи над проектом.
 Очікуваний результат етапу: скоригована робота за проектом.
6.    Створення остаточного варіанта проекту.
6.1  Написання остаточних варіантів статей до газети.
6.2  Оформлення двох   групових проектів.
            Очікуваний результат етапу: учні оформляють групові проекти – газету 
7.    Підготовка і проведення презентації групових проектів.
7.1  Дати анонс статей газети «Школа моєї мрії», звернути увагу на редакторську статтю, прорекламувати свою газету.
7.2  Презентувати газету в класі, запросити учнів 5-9 класів, адміністрацію школи.
7.3  Вивісити газету для огляду, ознайомлення.
   Очікуваний результат етапу: учні розповідають про статті, вміщені в газеті, висловлюють своє бачення школи майбутнього, школи, в якій вони хотіли б навчатися.
8.    Підбиття підсумків.
8.1  Загальна оцінка роботи учнів над проектами.
8.2  Обговорення роботи, планів на майбутнє.
8.3  Оцінка роботи кожного учасника групи за критеріями:
Робота за проектом
Максимальний бал
Прізвище учня
Виконання завдань підготовчого етапу.
2

Оформлення газети
2

Зміст газети
3

Презентація
4

Заохочувальний бал
1

Загальний бал
12

                                                                                                
                                                                                        
Ви включили в проект все необхідне?
        Ясність, грамотність та чіткість
  Ваш проект написано чітко? Чи виправ­лені граматичні й орфографічні помилки?
Чи доступні для розуміння ваші головні до­кази й судження?
        Інформація (документи)
    Чи правдивою є викладена інформація?
       
— Чи важлива та інформація, яку ви включили
  для викладу теми?
Чи є у вас документальне підтвердження ваших матеріалів?
Ви використовували гідні довіри джерела? Вони були оригінальними?
  Чи відібрали ви найкращі й найважливіші джерела інформації?
        Підтвердження
—Чи наводите ви приклади, щоб підкреслити головні думки?
     Чи добре ви продумали головні докази?
        Графічне оформлення
—Чи містить ваш проект графічну інфор­мацію? Чи є підписи, заголовки?
—Чи добре графічне оформлення поєднується зі змістом?
     Чи допоможе  графічне оформлення людям   зрозуміти вашу газету?
        Переконливість та практичність   ,
  Ваше проект дійсно переконує, що об­рана вами проблема важлива?
  Чи пропоноване рішення безпосередньо пов’язане із  проблемою?
  Наскільки пропонована вами програма практична й реалістична?
     - Підведення підсумків.
Ви можете показати, чого ви навчилися в процесі роботи над проектом ?

              Урок – презентація проекту
THEME:  Project work “News of School Life”
Objectives:
    - to develop pupils speaking, listening, skills;
-  to develop pupils' communicative skills;
-  to stimulate pupils' critical thinking;
- to incorporate pupils' team and independent work.
- to develop creative abilities, interest to learning.
Equipment: Project work
I.       INTRODUCTION
T: Hello, everybody. Today we'll have an unusual les­son. It will be devoted to the topic which is closely related to you. We ‘ ll speak about our school life presenting your group project works. But before  presenting your  project works I'd like you to greet and say some  compliments to each other, to give the lesson a pleasant start.
II.      WARMING-UP

T:  I would like you to look at the blackboard. Here we have some quota­tions and sayings. Choose the one you like most and explain your choice.
By doing nothing we learn to do ill.
Education covers a lot of ground but it doesn't cul­tivate it
A university should be a place of light, of library and of learning. (Benjamin Disraeli)
What we have to learn to do, we learn by doing.                             (Aristotle)
Live and learn!
    III.          VOCABULARY     REVISION
T. What words about school life do you know? Write as many words as you can on the pieces of paper and put them on each cloud in the picture.
IV.       MAIN PART
INTRODUSING  THE PROJECTS
T. It’s high time to present your projects.
First project group                        ( Додаток № 3)
P 1. Presents  school news in brief.
P 2. Gives the portrait of the school he studied at.
P 3. Speaks about  school of her dream/
P. 4  Suggests some recommendations how he learns English.
Second  project group   ( each member of the group  presents his or her article )
             Class discussion
T: Let's discuss some articles from your newspapers.
T. Make true sentences about your attitude to these newspapers/
T.More ideas?
              SUMMING -UP. ( колективне оцінювання проектів, виставлення      вчителем балів                                       HOME ASSIGNMENT





Тема. Моя улюблена книга - My Favorite Book. Презентація книги.
( 6 клас)
Мета: Практична: систематизувати й узагальнити знання учнів по темі «Книги в нашому житті», тренувати учнів у вживанні в мовленні тематичної лексики, вдосконалювати навички монологічного та діалогічного мовлення учнів, перевірити рівень вмінь і навичок у застосуванні вивченого на практиці;
Освітня: поглибити знання учнів про книги та читання.
Розвиваюча: розвивати навички аудіюваня, розвивати пам'ять, логічне мислення в процесі виконання навчальних завдань,  розвивати усні комунікативні вміння;
Виховна: виховувати любов до книг, розширювати світогляд учнів, викликати інтерес до читання, виховувати інтерес до читання творів зарубіжної літератури.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: комп’ютер, проектор, тексти для аудіювання завдання для контролю розуміння прослуханого тексту, роздаткові картки,  учнівські проекти “My Favourite Book”.

Клас: 6 – А
The Course of the Lesson
I. The Beginning of the Lesson.
1.Introduction
Good morning, pupils and guests! I’m glad to see you today.
Look around and you’ll easily guess the topic of the lesson. It is dedicated to books which are the sources of knowledge and information.
Today we are going to talk about the role of books in the people’s life, and about people who write books. We want to listen to your opinions about reading, about your favourite books, and their authors. I hope you will be energetic and active.
2. Warming-up
2.1. T: Look at the blackboard and read the quote .
“I find television very educating. Every time somebody turns on the set, I go into the other room and read a book.”
 - Groucho Marx

Choose a book as you choose a friend
"When I get a little money I buy books; and if any is left I buy food and clothes" - Erasmus
You're the same today as you'll be in five years except for the people you meet and the books you read.”
.What sayings and proverbs about books do you know?
Possible answers:
Books are our best friends.
A good book is a source of wisdom.
Reading is to the mind what exercise is to the body.
Wear the old coat and buy a new book.
Choose a book as you choose a friend.
Don’t judge a book by its cover.
A room without books is a body without a soul.
The more you read, the more you know.

Т: What is your attitude to books? I would like you to express it.
Do you like literature?
What writers do you know?
What is your favourite book?

II. The Main Body of the Lesson. 
1.                New Vocabulary Intoduction.

1.1. Matching
T : Match the words column: the left-hand column with their definitions in the right-hand         
1)                  an encyclopedia        a) a book that is used to study a school subject
2)                  a biography             b) a book giving information about every branch of knowledge with articles  in ABC order                    
3)                  a novel                      c) usually a cheap book in a soft cover
4)                  a poem                       d) a story about a real person
5)                  a paperback            e) a list of books on one subject
6)                  a textbook                 f) a short piece of writing (usually rhymed) expressing a deep feeling or       thought
7)                  a bookworm           g) an article that critically examines a new book
8)                  bibliography             h) stories, novels and romance
9)                  review                     i) a story about people who are not real
10)               fiction                        j) a person who is very fond of reading





1.2. A
T: Fill in the missing vowels and  read them.
1. an  _ _ th _ r
2. a wr _ t _r
3. a ch _ pt _ r
4. a p _ g _
5. a f _ _ r – t _ l _
6. a ch _ r _ ct _ r
7. a pl _t
8. a t _ tl _
9. a n _ rr _ t _r
10. an  _ d _ t _ r

1.3.B. T: Sort the words out into corresponding columns.

1
People who produce a book
1, 2, 10
2
People who can meet in the book
6, 9
3
Things you can find in a book
3, 4,  8
4
Events and ideas of the story
7
5
Kinds of books
5

2.                                 Writing
2.1. Рuт each of the following words in its correct place in the passage below:
 bibliography      bookworm        reviews       illustrations       borrow         published
I love books. I love to read. I am a real __________________(1), and I love to visit book shops, just looking briefly at one book after another. I look at the __________________(2), the photos or drawings. I sometimes look at the _________________ (3) at the back, which is a list of other books on the same subject. And I use the library a lot. I______________________________(4) two or three books a week. Friends often recommend books to me, and I also read ___________________________(5) in the newspapers. I don't always agree with them, but anyway they let me know what new books are being ____________________ (6).


3.                Listening
1.                 Listen to the dialogue and complete it with the given phrases, then read.

T: Complete the conversation. Use the sentences in the box.
Who`s the author?
It`s called, Smart People Like Chocolate.
We have one copy. It`s on that shelf.
Yes, thank you. I`m looking for a book about chocolate.
1.                Salesperson: May I help you?
    Customer: ________________________________________________________________
2.                Salesperson: What`s the name of the book?
    Customer: ________________________________________________________________
3.                Salesperson: ________________________________________________________________
    Customer: It`s by Coco Bean.
4.                Salesperson: Let me check the computer… ________________________________________
   Customer: Thanks.


4.                Speaking.
T: Each pupil has  a card with the title of the book  or the name of the writer. You should “find each other” and then talk with your partner as in the example of the ex. 4(b) p. 85.
- Who wrote the novel … .
- … did.
- When did he write it?
- In … .
- Have you already read this book?
- Yes, I have( No, I haven`t).
Arthur Conan Doyle
J.K. Rowling
William Shakespeare
Jonathan Swift
Robert Louis Stevenson
Daniel Defoe
The adventures of Sherlock Holmes
(1891 )
Harry Potter and the Prisoner of Azkaban
 (1999)
Romeo and Juliet
                        (1597)
The Gulliver`s Travels
                       (1726)
The Treasure Island
 (1883)
Robinson Crusoe

 (1719)




5.                Reading
6.1.Pre-reading
a) Бесіда в режимі T-P1-P2-P3
T: Do you like novels about Harry Potter?
    Do you know the titles of all the books about Harry Potter?
    Which of them have you read?
    Which one is you favourite?
6.2. Reading.
J. K. ROWLING
___ Other books about Harry followed: Harry Potter and the Chamber of Secrets, Har­ry Potter and the Prisoner of Azkaban, Harry Potter and the Goblet of Fire, Har­ry Potter and the Order of the Phoenix, Harry Potter and the Half-Blood Prince, Harry Potter and the Deathly Hallows. The arrival of a new Harry Potter book is a worldwide event!
___Some of the books have also been made into movies. The movies have been a success, too.
___Rowling got the idea for the first Harry Potter book while on a train journey to London.
___Harry Potter and the Sorcerer's Stone appeared in the United Kingdom in 1997, was a big success. It won prizes for chil­dren's literature in the United Kingdom. It was then published in North America with a slightly different title, Harry Potter and the Sorcerer's Stone. The story was very popular there as well.
___J. K. Rowling is the name of the writer who created Harry Potter novels. The J, K. stands for Joanne Kathleen. Rowling was born in a small town in southern England. She always wanted to be a writer.
Учитель висловлює помилкові твердження за текстом «J. К. Rowling», а учні виправляють ці твердження,

6.3.Post- reading
Т: Say true or false.
1)             J. К. Rowling is the name of a literary character.
2)            Rowling was born in the USA.
3)            She always wanted to be an actress.
4)            Rowling got the idea for the first Harry Potter book during a sea voyage.
5)             «Harry Potter and the Sorcerer's Stone» appeared in the United Kingdom in 1995.
6)            The novels about Harry Potter have been translated only into 3 languages.
7)            The movies about Harry Potter haven't been a success, however.

6.                Listening

7.1. Listening.
Harry Potter books are popular all over the world. You can find them in 200 countries. You can read them in fifty-five languages. The sales of the fifth Harry Potter book were great. Barnes & Noble bookstores expected to sell 1 million copies in the first week. The bookstores sold one million copies in the first forty-eight hours.
J.K. Rowling is the author of the Harry Potter books. Her first four books sold 192 million copies worldwide. Before she wrote Harry Potter, Rowling was poor. Today she is very rich. Why are her books so popular? Bookseller Ben Jones says. "They have something for everyone – a good story, a lot of action, and a fight in which the good guys win."

7.2. Post-listening
T: Listen to a talk about J.K. Rowling`s books about Harry Potter. Then complete the sentences.
1.                You can buy Harry Potter books in _________ countries.
2.                Harry Potter books are published in _________languages.
3.                Barnes & Noble bookstores sold ______million copies of the fifth Harry Potter book in forty-eight hours.
4.                One bookseller says, “Harry Potter books have something for everyone – a good ________, a lot of __________, and a ___________ in which the good guys win.”

7.                Presentation of pupils’ projects “My Favourite Book”
T: You had to prepare your project about writers and their books. We hope that they are very interesting. Let’s start.



The End of the Lesson.
9. Summing-Up
Today we have got a lot of information about books and now we have to sum up. So, why do we need books? Express your ideas.
Name all the writers and their books, we`ve talked about during the lesson.
I hope you understand that without books our life will be empty and boring. Read good books and enjoy them.

10. Hometask
Your hometask is ex. 6, p. 85






Використання новітніх фори роботи для розвитку навичок        читання п’ятикласників.

Читання є одним з найважливіших засобів отримання інформації та в житті сучасної освіченої людини займає значне місце. У реальному житті читання виступає як окремий, самостійний вид комунікативної діяльності, мотивом якої є задоволення потреби в інформації, що містяться в тексті.
В процесі навчання англійської мови в 5 класах учні розвивають уміння і навички в читанні, сформовані в попередні роки навчання. Вони продовжують удосконалювати техніку читання, знайомляться з правилами читання деяких буквосполучень (ear, ou, aw, ow та ін.) Особлива увага на даному етапі приділяється наголосу в англійському слові, так як в запасі дітей з'являються трьох і чотирьох складні слова, що мають два наголоси. Удосконалення техніки читання ведеться нерозривно з роботою над читанням як комунікативним умінням. Передбачається оволодіння основними видами читання: ознайомчим, вивчають, пошуковим та переглядові.
Особлива увага у 5-му класі приділяється навчанню читання. Читання  забезпечується навчальними текстами, що являють собою фіксацію усного мовлення на письмі і не містять невивченої лексики, тим більше граматики а також інформативними текстами, що учні можуть інсценувати. Послідовність роботи над технікою читання в 5-му класі наступна: тренувальні вправи в читанні слів, словосполучень, пропозицій з розширеннями, читання вголос коротких текстів і інсценоване читання інформативних текстів. Особливістю п’ятого року навчання є формування поряд з орфографічними навичками лексико-граматичної правильності письма з подальшим формуванням дій, що забезпечують виклад мовного матеріалу в письмовій формі. Для цього передбачені такі письмові вправи: відповіді на запитання та складання запитань до тексту, складання плану до прочитаного тексту, вправи на запитання-відповіді з частковою зміною мовного матеріалу, складання листа другові за зразком, розповідь з придуманим початком/кінцем, вправи на трансформацію мовного зразка, написання нотаток.
Як матеріал для читання пропонуються здебільшого доступні учням в мовному відношенні і за змістом автентичні тексти різних жанрів (Листи, вірші англійських та американських авторів, уривки з художньої прози, газетні статті, тексти рекламного характеру з незначною адаптацією, оголошення, телеграми, сторінки щоденника, календаря, путівника, карти та ін.)
Як в початкових класах, на середній ступені навчання важливим методичним прийомом залишається читання вголос як спосіб вдосконалення техніки виразного читання. Однак у процесі навчання поступово основною формою читання безумовно стає читання про себе - як найбільш типова форма читання в повсякденному житті.
Форми мовної діяльності тісно переплітаються між собою. Наприклад, перехід від читання тексту, який містить новий для учнів сюжет або фактологічний матеріал, до його подальшого обговорення з використанням відомих учням лінгвістичних засобів і засобів, які учні почерпнули з тексту. Дана модель має свою логіку і послідовність розгортання роботи. Спочатку учні читають текст про себе з використанням однієї з запропонованих їм стратегій (з метою ознайомлення з загальним змістом, вибору потрібної інформації, досить повного розуміння прочитаного.) Потім, наприклад, при ознайомчому читанні вони інтерпретують текст, виділяючи основні факти, визначають тему і ідею тексту. У процесі роботи учні все далі відходять від конкретного змісту тексту, потім через призму власного життєвого досвіду (як ти особисто ставишся ...) висловлюють точку зору. Завершується робота власним міркуванням про проблеми, порушені у цьому тексті.
Читання відіграє важливу роль у процесі навчання мовного спілкування. Читання є одним з найважливіших засобів отримання інформації. Читання широко використовується в пізнавальних і естетичних цілях і грає одну з найважливіших ролей у процесі навчання іноземної мови.
I. Роль читання в процесі навчання мовного спілкування на уроках англійської мови в середній школі.
Читання як вид мовленнєвої діяльності
Читання широко використовується в пізнавальних, естетичних цілях, ще різноманітніше сфера застосування читання в побутовій, навчальній та виробничій сферах, де вилучення інформації з тексту через читання служить здійсненню різних видів діяльності, мотивом якої є задоволення потреби в інформації, що містяться в тексті
Читання відіграє одну з найважливіших ролей у процесі навчання іноземної мови. Існує кілька класифікацій типів читання, залежно від мети навчання- пошукове читання , ознайомлювальне і переглядові читання.. У читанні, як і у всякій діяльності, розрізняють два плани: змістовний (компоненти предметного змісту діяльності) і процесуальний (елементи процесу діяльності), причому провідна роль завжди належить перше. До змісту діяльності відносять перш за все її мета - результат, на досягнення якого вона спрямована. У читанні такою метою є розкриття смислових зв'язків -розуміння мовного твору, представленого в письмовій формі (тексту).
Тексти для читання, запозичені з художньої літератури, часто мають складний побудовою і формою викладу, що створює додаткові труднощі для проникнення в зміст тексту. Особливістю художніх текстів є образність розповіді, наявність поширених описів. Тому при читанні таких текстів особливо зростає роль уяви, виникнення у свідомості читає образів, аналогічних тим, які мав на увазі автор, що написав даний твір. Це особливо важливо підкреслити в зв'язку з читанням на іноземною мовою, так як воно нерідко супроводжується суто словесним розумінням, за яким не криється жодних уявлень.
Мовний матеріал, що сприймається при читанні, відрізняється від матеріалу, яка сприймається на слух, наскільки великим обсягом і різноманітністю, а також тими особливостями, які характерні для книжково-письмового стилю, зокрема більш довгими пропозиціями, більш широким використанням складнопідрядних і складносурядні пропозицій. Ці особливості, з одного боку, полегшують розуміння, тому що думка автора розкривається більш детально, а з іншого боку - ускладнюють, так як у довгому пропозиції важче виділити головні члени та встановити зв'язки між словами.
Останньою особливістю, що відрізняє розуміння читаного від розуміння чутного, є ставлення характеру розуміння щодо темпу читання. Темп читання залежить від читача, і якщо слухача часто ускладнює швидкий темп мови співрозмовника, то для читає перешкодою може виявитися власний повільний темп читання.
Практична спрямованість навчання вимагає під час навчання читання зосередити увагу на завдання вилучення з тексту корисної інформації. У зв'язку з цим багато властивостей безпосереднього розуміння, такі, як велика швидкість акту розуміння, відсутність усвідомлення самого процесу його протікання, синтетичний характер розуміння, опора на внутрішню мова та інші, які в концепції дискурсивного розуміння розглядалися як недоліки, при сучасній постановці питання набувають позитивне значення. відповідних установок на точність і повноту розуміння. Слід враховувати також, що при читанні текстів, доступних з точки зору мови, розуміння далеко не завжди настає миттєво. Дуже часто воно вимагає певних роздумів і смислового аналізу. І тим не менше розуміння в цьому випадку може зберігати безпосередній, тобто неопосредованний перекладом, характер. Саме в цьому значенні ми і вживаємо цей термін. При читанні більше складних текстів, як уже говорилося вище, поряд з безпосереднім розумінням більшої частини тексту доводиться вдаватися до аналізу окремих мовних явищ і до вибіркового перекладу, що дає нам, однак, підстави говорити не про дискурсивної розуміння в повному розумінні цього слова, а лише про елементи дискурсивного розуміння.
Роль і місце читання у навчанні іноземних мов
Читання є і метою, і засобом навчання іноземної мови. У навчальному процесі слід чітко розрізняти ці його дві функції, тому що вони визначають методичну організацію всієї роботи.
Читання як мета навчання. Оволодіння учнями вмінням читати іноземною мовою є однією з практичних цілей вивчення цього предмета в середній школі.
Запам'ятовування мовного матеріалу, що відбувається під час читання, забезпечує накопичення позитивного мовного досвіду, наявність якого - необхідна умова правильності усного мовлення (говоріння): в текстах досліджувані мовні одиниці багаторазово повторюються в різноманітних контекстах, завдяки чому у свідомості учня уточнюються їх семантичні межі і норми вживання (сполучуваність лексичних одиниць, наповнення граматичних структур, співвіднесення і тих і інших з різними ситуаціями спілкування).
Позитивне вплив читання на розвиток усного мовлення виявляється можливим завдяки тому, що в процеси читання (і тихого і голосний) залучені всі аналізатори, які беруть участь в говорінні.
Крім цього, зміст прочитаних текстів служить основою для багатьох вправ, безпосередньо спрямованих на розвиток усного мовлення - питально - відповідні вправи, перекази, бесіди та дискусії з прочитаного .
Відповідно до програмних вимог у 5-му класі завершується формування техніки читання вголос і про себе. Посилюється робота зі словником, а також з розвитку механізмів мовної здогадки за рахунок опори на знання правил словотворення. Відпрацьовуються різні стратегії в навчанні читання: з повним розумінням (вивчаюче читання), з розумінням основного змісту (ознайомлювальне читання). Що стосується переглядового читання, то підготовкою до цього виду читання є спеціальні завдання: знайти необхідну інформацію в тексті, прочитати її вголос, підкреслити, виписати.
Особливе місце займає читання вголос. Воно широко використовується для навчання вимові і є обов'язковим компонентом роботи при поясненні нового мовного матеріалу.

Типи вправ на оволодіння навичками читання.
Предтекстовий етап
Вправи в роботі з заголовком тексту.
1. Прочитайте заголовок і скажіть, про що (про кого), на вашу думку, буде йти мова в тексті.
2. Прочитайте заголовок і скажіть, в чому, на вашу думку, полягає основна зміст тексту.
3. Переведіть заголовок і дайте відповідь на питання:
А) За яким словом заголовку можна встановити, що мова йде про ...?
Б) Яке словосполучення наводить на думку про те, що ...?
С) За яким словом ви визначили, що це інформація про ...?
4. Переведіть заголовок зі словником і скажіть, яка приставка надає словам негативне значення.
5. Прочитайте заголовку текстів. Припустіть, про які конкретні факти може йти мова в текстах. Перегляньте їх.
6. Скажіть, яку, на вашу думку, мету ставив перед собою автор, включаючи в заголовок слова, які не повторюються в тексті.
7. Придумайте заголовок, яким можна об'єднати три названих факту.
8. Прочитайте заголовок наступного тексту і подумайте, з чим воно асоціюється в вашому поданні. Якщо заголовок вас цікавить, читайте текст далі.
Примірний алгоритм роботи учнів з заголовком перед читанням будь-якого тексту.
1. Уважно прочитайте заголовок і виділіть в ньому ключове слово (частіше за все воно виражено іменником).
2. Перегляньте текст і зверніть увагу на те, як часто зустрічається вибраного вами домінуюче слово заголовка в тексті.
3. Знайдіть слова-заступники для домінуючого слова і всього заголовка в тексті.
4. Перевірка заголовок, використовуючи синонімічні слова з тексту.
5. Знайдіть у тексті пропозиції з варіюється повтором домінуючого слова в заголовку.
6. Скажіть, чи є виділені вами ключові слова та їх заступники самими інформативними елементами у тексті.
7. Повторно прочитайте заголовок і скажіть, про що буде йти мова в цьому тексті.
Вправи на опанування структурно-композиційними особливостями текстів різних функціональних стилів
1. Перегляньте текст. Визначте його характер (опис, роздум, оповідання).
2. Перегляньте текст і скажіть, чи містить він, з вашої точки зору, цікаву інформацію.
3. Прочитайте початкові пропозиції першого і останнього абзаців. Сформулюйте питання, яке висвітлюється в статті.
4. Установіть, чи вірно вказана межа вступної частини тексту; якщо ні, виправте помилки.
5. Вибрати з надрукованих на окремих картках текстів вступну, основну і заключну частини статті. Складіть з них статтю.
6. Виділіть у тексті вступну та основну частини.
7. Встановіть, повторюється чи головна думка в тексті, скільки разів, в яких структурних компонентах (заголовку, вступної або основної частини) вона формулюється.
8. Перевірте, чи правильно визначена межа заключній частині тексту. Якщо ні, дайте свій варіант.
9. Виділіть у тексті вступну, основну та заключну частини.
10. Знайдіть заключну частину тексту. Дається заголовок і вступна частина тексту; основна частина розділена на окремі смислові шматки.
11. Складіть загальне уявлення про зміст тексту по заглавию (таблиці, кресленням, формулою, вступної і заключної частин).
12. Прочитайте перші пропозиції абзаців і назвіть питання, які будуть розглядатися в тексті.
13. Прочитайте останній абзац тексту і скажіть, який зміст може передувати цього висновку.
14. Прочитайте про себе перший абзац (введення) і спробуйте здогадатися, про що буде йти мова в цьому тексті.
15. Перегляньте текст, ознайомтеся з кресленням (таблицею, описуваної в тексті), складіть план основного змісту тексту.
16. Перегляньте текст і намалюйте ескіз об'єкту, що будується, описаного в тексті.
17. Швидко перегляньте текст. Зіставте перше речення тексту за заголовком. Встановіть:
1. виражають чи одну і ту ж думку
2. виражають вони загальний зміст тексту.







 Формування позитивної мотивації до вивчення англійської мови
Англійська мова набуває дедалі більшого поширення в світі і небезпідставно претендує на звання «мови міжнародного спілкування». Результативність навчально-виховної роботи вчителя іноземної мови зна­чною мірою залежить від знання і врахування ним вікових психологіч­них особливостей своїх учнів. Учителю необ­хідно зрозуміти психологічну сут­ність і витоки цього стану, всіляко підтримувати й активізувати в ін­тересах успішного вивчення англійської мови. І річ не в тім, щоб з цієї шкільної дисципліни у дитини були лише відмінні оцінки (хоча й це дуже важливо), а найперше в тім, щоб у своєму подальшому житті вона вільно володіла цією мовою, як своєю рідною.
Як і для будь-якої іншої справи, для вивчення англійської мови, дитині потрібна позитивна мотивація — тобто бажання займатися, потреба у цьому, інтерес. Без неї усі зусилля батьків чи вчителів будуть приречені на невдачу: дитина або не вчитиметься, або вчитиметься лише для того, щоб її не карали (негативна, деструктивна мотивація), і в останньому випадку знання будуть поверхневі й швидко забуватимуться.
Перш за все учителю необхідно знати вимоги до уроку англійської мови на сучасному етапі.
Урок повинен:
·         будуватися відповідно обраної учителем системи навчання;
·         плануватися з урахуванням комунікативної спрямованості, яка повинна проходити наскрізь в ході реалізації практичної мети навчання іноземної мови;
·         мати сприятливий психологічний клімат для вивчення мови;
·         викликати в учнів мотивацію вивчення англійської мови за рахунок залучення кожного до активної мовленнєвої та розумової діяльності, торкаючись при цьому й емоційної сфери дитини;
·         готувати учнів до самостійної роботи у позаурочний час;
·         мати в наявності необхідні засоби, які дозволяють створювати навчальні ситуації та використовувати їх для навчання усного мовлення, читання та письма;
·         включати різноманітні навчальні ігри, щоб знімати втому та напругу;
·         проводитися у нормальному (а не в уповільненому) темпі.

Яким чином позитивно замотивувати дитину?
Мотивація – спонука учнів до активної учбової діяльності, продуктивного пізнання змісту навчання
Одним з існуючої безлічі шляхів і засобів, вироблених практикою, для формування стійких пізнавальних інтересів і мотивів, є застосування в учбовому і виховному процесі інформаційних технологій. Під інформаційною технологією навчання розуміють сукупність форм організації взаємодії викладача в рамках й учня під час учбово-виховного процесу. Використання інформаційної технології на всіх стадіях педагогічного розвитку дозволяє не тільки скоротити час на освоєння матеріалу, підвищити глибину і міцність знань, рівень розвитку що вчаться, зняти напругу, індивідуалізувати і диференціювати процес навчання, стимулювати пізнавальну активність і самостійність, розвиток творчих здібностей людини, щепить навики дослідницької діяльності, формує пізнавальні і розвиваючі мотиви.
Найбільш ефективними методами формування мотивації учення служать: інтегровані уроки, ігрові технології, формування пізнавальної мотивації через зв’язок що вивчається з життям, показу наслідку вчинків, формування відчуття довга, відповідальності, профорієнтації, навчання з комп’ютерною підтримкою (наприклад комп’ютерна бібліотека), використання повчальних програм: підручники, наочно-орієнтовані середовища, залучення учнів до участі в управлінні учбовим процесом (науково-дослідні проекти), оцінна діяльність як прийом формування соціальної мотивації, та інші.
Перше що використовує кожен вчитель – це наочність як засіб підвищення інтересу і один з прийомів формування мотивації. Наочність кожного виду виконує свої функції як засіб пізнання, ілюстрації думки, розвитку спостережливості, кращого запам’ятовування матеріалу
Разом з наочністю високий результат дає технологія проведення інтерактивних лекцій із застосуванням мультимедійна технологія навчання. Важливим на даний момент стає і оволодіння інформаційними і комунікаційними технологіями як необхідна умова переходу до системи безперервної освіти.
Щоб підтримувати і формувати мотивацію вчителеві необхідно привчати навчених до напруженої пізнавальної праці, розвивати їх наполегливість, силу волі, цілеспрямованість, заохочувати виконання завдань підвищеній трудності, учити чітко визначати цілі, завдання, критерії оцінки. До найбільш значущих прийомів соціальної мотивації можуть бути віднесені встановлення відносин співпраці між вчителем і що вчаться, залучення учня до організації учбового процесу, до оцінної діяльності. Основними прийомами, що включають що вчаться даній категорії в учбову взаємодію на рівні суб’єкта, можна назвати всі проблемні, частково-пошукові і евристичні ситуації, які створюються на уроках. Проте педагогові непросто організовувати проблемні ситуації на кожному уроці. От чому разом з ними можна запропонувати для учнів з виконавською активністю особливі ролеві ситуації. Учні можуть підключатися до технології оцінювання усних і письмових відповідей однокласників, тобто брати на себе роль експерта, консультанта, для цього їх необхідно озброїти критеріями по оцінюванню відповідей, щоб не виникло істотних розбіжностей. Учневі можна запропонувати роль режисера, який стежить за темпом уроку; мудреця, який підводить підсумок заняттю, хранителя знань і т.д
Головним є не втратити почат­кову мотивацію, а навпаки, всіляко підсилювати її. Цього можна досягати двома способами.
   Перший спосіб — бачити успіхи і не помічати невдачі. Адже невдача веде до розчарування — розчарування веде до браку мотивації — брак мотивації веде до прямої відмови зробити ще одну спробу. І навпаки, успіх веде до перемоги — перемога веде до мотивації — мотивація веде до бажання перемагати — і до нових успіхів.
   Другий спосіб— «навчати, граючись» або «граючись, навчати». Бо гра — це спосіб життя і діяльності дитини. Гратися — це завжди весело, цікаво. Під час гри дитина позасвідомо, без напруги засвоює, і закріплює надзвичайно багато інформації.
Останнім часом дедалі більшого поширення набуває метод позасвідомого вивчення іноземних мов — метод так званого «25-го кадру», за яким інформація подається часто, але ненав’язливо, між іншим, майже непомітно для свідомості. Гра створює подібні умови, коли іноземні слова, літери, правила читання, звороти засвоюються мимоволі за рахунок частого повторення в той час, коли дитина захоплена самим процесом гри.
Які б прийоми і методи формування мотивації учення, підвищення інтересу до учбової праці, активізації пізнавальної діяльності ми не застосовували на уроках і зовні, необхідно пам’ятати, що вся наша робота повинна бути направлена на розвиток особи учня, його самовизначення.
Формування у дитини високої позитивної мотивації можливо, якщо учбово-виховний процес відрізняється наступними характеристиками і підходами:
зміст освіти включає знання про людину, що допомагає що вчиться стати успішнішими в житті, вирішувати особисті проблеми, придбати упевненість в собі;
зміст освіти і вимоги до учбових результатів диференційовані настільки, що це дозволяє всім школярам бути успішними в учбовій діяльності;
учбово-виховний процес будується таким чином, що учень стає в нім повністю відповідальним як за свої успіхи, так і за невдачі; характерною межею такого процесу є відношення до дітей як до суб’єктів будь-якої здійснюваної ними діяльності;
оцінна діяльність носить переважно повчальний характер; розвиває здібність до самооцінки;
заохочується прагнення до колективних досягнень і здібність до співпраці, яка розглядається як цінність не менша, ніж індивідуальні успіхи;
у учнях розвивається переконання, що легкий успіх не доставляє дійсного задоволення, потреба в постановці все більш складних завдань перед собою.
Для розвитку індивідуальної позитивної мотивації в навчанні необхідно виконувати наступні умови.
Перша умова:
Найбільш сильна позитивна мотивація виникає у дитини в тому випадку, якщо діяльність володіє новизною.
Необхідно використовувати нові навчально-методичні комплекси. З абсолютно новим виглядом і типами завдань, з якими учні не стикалися раніше.
Слабкішим учням необхідно давати більше часу на виконання завдань, і вони менш складні, а сильнішим – менше; завдання ускладнені. Слабкішим вчиться бажано давати завдання, подібні тим, які у них вже вийшли, — для підняття у них упевненості у власних силах.
Потрібно стежити, щоб діяльність учнів на уроці і в позакласній роботі була цікавою і відповідала розвиваючому рівню домагань школярів. Адже діти люблять брати участь в дискусіях за наперед обумовлюваними правилами; у ролевих іграх; їм подобається розгадувати інтелектуальні завдання.
Друга умова.
Наявність можливості для прояву що вчаться самостійності.
Самостійна робота учнів офарблює їх діяльність емоційно, викликає різні внутрішні переживання і тим самим сприяє розвитку у них позитивної мотивації в навчанні.
Також позитивну мотивацію можна підняти за допомогою змагання. Необхідно придумувати різні конкурси і змагання на основі теми, що вивчається.
Слід також розвивати і мотивацію колективних досягнень. Цього можна добитися шляхом включення дітей в парну і групову роботу. Результат колективної діяльності залежить від готовності кожного члена колективу включити власні зусилля в досягнення загальної мети.
Але що ж робити з тими учнями, які, не дивлячись на всі вчительські старання, не прагнуть ні до яких досягнень. Невмотивований учень стане мотивованим, якщо вчитель стане спілкуватися з ним, сприймаючи його в позитивному світлі. Не випадково психологи називають цей метод методом прогнозів, що само виконуються.
І на заключення слід зазначити, що великий потенціал несе в собі особистість учителя. Учень має бачити на уроці закоханість учителя в мову, яку викладає, має відчувати повагу до народу — носія мови, історії і звичаїв країни мови. Учні довго пам’ятають того вчителя, який вмів використовувати допитливість і на­полегливість дітей, бо вона задо­вольняється лише в радісній кому­нікативній атмосфері взаємодії учнів і вчителя, який зумів навчити їх долати труднощі, що з’являються в різних життєвих ситуаціях, тобто виховав у них наполегливість, волю, старанність, навчив самостійно орі­єнтуватись у сучасному житті. Системність, наполегливість і воля є необхідні складові процесу розвитку школяра, суть якого скла­дається з того, що все це надає кон­кретну визначну цілеспрямованість і суспільну значущість.

Отже, ось декілька правил, як поводити себе батькам, вихователям, вчителям, щоб за допомогою відчуття успіху позитивна мотивація у дітей зростала:
1.    Вчіть дитину, тому що це — честь і задоволення для вас. Дитина обов’язково відчує, що вчити і вчитися — це діяльність, яка приносить радість обом, — і вчителеві, і учневі. Ніколи не займайтеся з дитиною лише під тягарем обов’язку, бо й малюк сприйма­тиме це як щось обтяжливе і неприємне.
2.    Говоріть зрозуміло, голосно і з ентузіазмом. Тоді й дитина сприйматиме навчання як процес, який справді вартий уваги, і вбиратиме ваш ентузіазм, як губка воду.
3.    Робіть все невимушено і радісно. Не потрібно жодної напруги. Адже напруга — це результат поганої самоорганізації і втоми, а також показник того, що ви самі не знаєте, що робите і навіщо.
4.    Довіряйте дитині і давайте їй зрозуміти це своїм ставленням. Всіляко та якнайчастіше демонструйте, що ви вірите у здібності дитини.
5.    Постійно давайте їй нову інформацію. Не будьте нудні, не повторюйте надто часто одне й те ж, знаходьте нові слова, вигадуйте нові історії перед тим, як розпочати гру.
6.    Навчайте дитину цілеспрямовано й організовано. Успіх безпосередньо пов’язаний з вашою здатністю до самоорганізації. Високоорганізована людина чітко знає, чого хоче, і йде до своєї мети.
7.    Поряд з вербальним використовуйте якнайбільше яскравого наочного матеріалу. Як кажуть, «краще раз побачити, ніж два рази почути».
8.    Навчайте лише життєрадісну і здорову дитину. Хто, як не ви, добре знає свого учня. Ви знаєте, коли він буває вередливим, роздратованим.
9.  Завжди вмійте зупинитися, дозуйте новий матеріал невеликими порціями. Давайте дитині трошки менше інформації, ніж вона здатна ввібрати за одне заняття. Вона тоді буде хотіти більше. Якщо дитина вимагає більше, то це ознака її і вашого успіху. Проте не потрібно піддаватися на ці вимоги (принаймні, негайно).
10.  Підносьте знання як подарунок. Кожне заняття повинно бути як улюблені солодощі, як вимріяна іграшка.
11.  Не перевіряйте дитину надто часто. Переконатися, чи дитина засвоїла інформацію, можна непомітно для неї. Уникайте слів «давай перевірю, чи ти добре це знаєш, чи ти вже запам’ятав (-ла), чи ти правильно виконав (-ла) це завдання». Натомість скажіть: «Давай поглянемо, що у нас вийшло», стимулюючи дитину до самоперевірки.




ЕЙДЕТИКА НА УРОКАХ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ
У своїй уяві я вільний малювати як художник. Уява важливіша за знання. Знання обмежені. Уява охоплює весь світ.
                                                    Альберт Ейнштейн
Наша пам'ять це лише наші уявлення і нічого іншого. Якщо не знаю не уявляю.
                                                  Євген Антощук
Нарешті ми, учителі англійської мови, можемо легко зітхнути й упевнено сказати, що знаємо, як пе­ретворити вивчення нових слів на цікавий і творчий процес, як значно збільшити на уроках обсяг за­своєної інформації та навчити учнів запам'ятати її, а потім відтворити без зайвих перевантажень як фі­зичних, так і психологічних.
Не подумайте, що  пропонується нова супер­методика. Ні, цією системою запам'ятовування успішно користувалися ще древні греки.
Називалася вона «мнемотехнікою», тобто технікою запам'ятовування (від грецького «тпетопікоп»). При­думав цю назву Піфагор Самоський (XI ст. до н. е.).
Першим, хто розподілив методи запам'ятовування на два основні напрями, був видатний російський учений А. Р. Лурія (1902—1977 рр.). Один із напря­мів мнемотехніка, в основі якої лежить вербально- логічне мислення, а другий ейдетика (методи, що ґрунтуються на конкретно-образному мисленні).
Серед  прихильників використання ейдетики - україн­ські вчені  Євген Всеволодович Антощук, керівник «Української школи ейдетики Євгена Антощука» в м. Києві та Олена Степанівна Плахтина, керівник Центру саморозвитку особистості «РАЗОМ», психо­лог, інструктор ейдетики в м. Рівному.
Вони знайомлять нас із ейдетикою наукою про конкретно-образне мислення, яка є новим від­галуженням основної методики запам'ятовування з власними традиціями, методами та підходами.
Ейдетика побудована на позитивному мисленні та шанобливому, гарному ставленні до себе, інших людей і світу. Ця система разом із традиційними методами викладання англійської мови допомагає дітям утримувати в пам'яті максимум інформації за мінімальної витрати часу та зусиль. Учні, які на­вчаться користуватися такою методикою, завжди отримуватимуть високі бали на іспитах та уроках.
Кожен учитель англійської мови знає, як нелегко школярам, незважаючи на використання прекрас­них навчальних посібників вітчизняних і зарубіжних авторів, запам'ятати значення нових слів, зокрема неправильних та основних фразових дієслів.
Уже через тиждень після традиційного запису­вання нових лексичних одиниць у словник, вико­нання вправ, написання диктантів діти не в змозі пригадати їх значення.
Можливо, причиною є те, що сучасна молодь негативно сприймає методи багаторазового повто­рення, записування й зазубрювання нової лексики.
Така система навчання породжує в неї лише від­разу, а також страх перед кількома тисячами слів, які потрібно вивчити, щоб успішно здати тест під час зовнішнього незалежного оцінювання.
Вчителі -ентузіасти  в м. Рівному  вирішили узагальнити свій досвід і видали корисну книжку — ейдетичний «Словник-тренажер найуживаніших фразових дієс­лів англійської мови, які цікаво вмістяться у вашій пам'яті».
У ній наведено найуживаніші фразові дієслова англійської мови, з якими слід погратися, розмалю­вавши відповідні малюнки. Це допоможе створити захопливі уявлення про значення цих слів, а значить, сприятиме їх швидкому запам'ятанню та успішному пригадуванню й відтворенню. Наведені нижче при­клади зі словника ознайомлять вас із простим алго­ритмом роботи. Однак спочатку варто засвоїти такі правила:
      нові та незнайомі поняття замінюємо схожими за звучанням знайомими поняттями;
        активізуємо власну уяву; фантазуємо.


Наприклад, якщо нам потрібно запам'ятати фра­зове дієслово come across («випадково зустріти когось, чітко викласти свою ідею, забезпечити когось грошима чи продукцією»), ми замінюємо його подібним укра­їнським «КуМедний КаРаСь» і з'єднуємо з головним поняттям у зв'язне речення:
«КуМедний КаРаСь ВИПАДКОВО ЗУСТРІВ царівну-жабу й відразу ВИКЛАВ їй свою ІДЕЮ про те, що він ЗАБЕЗПЕЧУВАТИМЕ її впродовж усього життя харчами та вбранням».
 просимо учнів на лініях зображення записати ан­глійську фразу. Причому робити це треба зліва напра­во або зверху вниз (це допоможе в потрібний момент швидко пригадати правопис слова чи фрази).
Потім розфарбовуємо малюнок кольоровими олівцями, що сприятиме міцному запам'ятанню фрази та її перекладу.
Це може здатися дивним, однак описаний метод заснований на тривалих фізіологічних дослідженнях і експериментах. Шлях, який одноразово проходить пам'ять, згадується дуже легко та швидко, якщо голо­вний предмет чи поняття вже відомі.
Повернемося до наведеного прикладу: коли по­трібно буде згадати значення фрази come across, у ва­шій уяві, звичайно, постане образ «кумедного карася».
І це, безперечно, нагадає вам, як він випадково зу­стрів царівну-жабу і, не стримавшись, відразу виклав ідею про те, що має намір забезпечувати її харчами та гарним вбранням.
Ви легко відтворили інформацію, тому що гра­лися, уявляли та фантазували. Уміння уявляти й фан­тазувати допомагає легко сприймати, а потім і від­творювати цікаву для нас інформацію. Було б дуже добре, якби в школах ми не тільки давали учням зна­ння, але й показували, як без напруження сприймати й відтворювати їх.
Варто лише налаштуватися на уявляння, а не запам'ятовування. Згадайте, шановні колеги, той час, коли, ви були студентами. Багато навчальних дис­циплін зазубрювали, а одразу після іспиту з великим полегшенням «відмовлялися» від «набутих» знань.
Працюючи в школі, ми, на жаль, повторюємо той самий невдалий сценарій:
               Запам'ятайте!
               Вивчіть!
               Зосередьтеся!
               Слухайте уважно!
               Запишіть слова в словник і вивчіть їх!
Можливо, слід діяти по-іншому? Наприклад, ра­дити:
               Уявіть собі!
               Фантазуйте!
               Розслабтеся!
               Намалюйте нові слова й пограйтеся ними!
Така ситуація однозначно дає учням змогу ком­фортно здобувати нові знання. Діти отримують за­доволення від такого навчання, конкурують тільки із собою вчорашнім і завжди виграють у цьому зма­ганні.
Дорогі колеги, складність описаної методики по­лягає лише в тому, що вона незвична. Її перевага: вимагає невеликих витрат часу для того, щоб навчити учнів засвоювати нові слова, уявляючи їх значення й образи-асоціації. Знання будь-якої мови (у тому числі й рідної) — це система уявлень про вимовлене й написане.
КОРИСТУЙТЕСЯ ГРОЮ
Для ефективності можна застосовувати нові методи на факультативних заняттях, а використовувати отри­мані знання й відпрацьовувати стійкі навички — під час виконання домашнього завдання, у вільний час, у щоденному житті. Починати слід із засвоєння своє­рідної абетки, інакше ми не зрозуміємо, як діє система.
Ми ж не дамо спортсмену-початківцю піднімати п'ятидесятикілограмову штангу! Так і тут: існують за­кономірності, які сприймаються паралельно з осно­вними методами навчання, допомагаючи водночас швидше й ефективніше запам'ятовувати лексичний матеріал.
Уявляйте, фантазуйте та малюйте так, як відчу­ваєте, прислухаючись до порухів своєї душі. Така гра є працею, але в жодному разі НЕ ВАЖКОЮ. Учень грає в неї щоразу швидше, спритніше — і, як наслідок, під керівництвом учителя запам'ятовує за 40 годин до 2000 слів!
Запропонуйте використовувати піктограми, опорний план-конспект і малюнок для швидкого запам'ятовування віршів, пісень і текстів — знову ж таки за допомогою уяви, яка розтоплює кригу неро­зуміння, труднощів, перетворює складне на просте. А справа, яка виконується з натхненням, засвоюється швидко, запам'ятовується міцно, уявляється яскраво й тому пригадується легко.
Тож,  шановні колеги,спробуйте використати методи ейдетики для вивчення англійських слів — і, можливо,  ваші учні успішніше справлятимуться з різними завдан­ням при вивченні англійської мови.